Історичне підвищення податків. Зеленський підписав.

Історичному підвищенню податків в Україні бути. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Його опублікують 30 листопада, а 1 грудня він вступить в силу.

Ключові положення закону

Військовий збір для всіх, окрім військовослужбовців, підвищується з 1,5% до 5%. Фізичні особи-підприємці I, II та IV групи будуть сплачувати 10% від розміру мінімальної заробітної плати. Для ФОП III групи податок складе 1% від доходу.

Також вводиться 50% податку на прибуток для банків та 25% податку на прибуток для фінансових компаній, окрім страхових. Крім того, закон передбачає перехід на щомісячну звітність по податку на прибуток або податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Документ також передбачає введення авансових внесків по податку на прибуток для АЗС та обмінних пунктів. Водночас до доходів від «національного кешбеку» не буде застосовуватися ПДФО у 2024—2025 роках.

Як буде працювати

За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, військовий збір за новою ставкою має бути утриманий лише за 2 дні листопада.

Що стосується фізичних осіб-підприємців, то в парламенті обіцяють внести поправку, відповідно до якої зобов’язання щодо нових ставок для них будуть діяти з 1 січня 2025 року.

Наслідки

За прогнозами влади, від збільшення податків бюджет у наступному році повинен отримати 130−140 мільярдів гривень.

За оцінками Інституту державної ефективності, загальна податкова нагрузка на бізнес в Україні збільшиться на 1,5%-2%. Зараз загальна податкова нагрузка на бізнес в Україні становить 19,5% за даними міжнародної аналітичної платформи Wisevoter. І це цілком відповідає реаліям країни з розвиваючою економікою, тобто emerging market. Після вступу законопроекту в силу податкова нагрузка збільшиться до рівня 21%-21,5%, за прогнозами експертів. Це вже значно більше, ніж у сусідній Румунії (14,6%), яка ще й як член Європейського Союзу користується грантовими програмами та інвестиційними інструментами для залучення грошей у країну. Не кажучи вже про Ірландію (22,6%), яку з 2004 року зробили європейською офшорною зоною для залучення інвесторів.

“В Україні буде все менше переваг залучати як зовнішніх, так і наших внутрішніх інвесторів. А це ще більше гальмуватиме економіку, створення робочих місць. А значить, наповнення бюджету і добробут українців. І виробники-експортери для себе вже почнуть розмірковувати, чи варто продовжувати вести бізнес в Україні, якщо податкові умови стають паритетними (а то й значно суворішими) у порівнянні з країнами Східної Європи та Балтики. У цих країнах досі є значна кількість безповоротних грантів і субсидій від ЄС, доступ до дешевих грошей і відносно безпечне економічне середовище,” - зазначає економіст Олександр Бондаренко.

Представників Європейської бізнес-асоціації турбує, що зміни в податковому законодавстві ввели, перш ніж провести обіцяні реформи у фіскальних органах і знизити рівень корупції в них.

Ще в лютому 2018 TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool), спеціалісти МВФ та Світового банку розробили Концепцію реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової і митниці, які досі не реалізовані.

«Третій рік війни — податковою і митною службою керують посадові особи в статусі виконуючих обов’язки, проведення відкритих конкурсів призупинено, публічні реєстри закриті, інформація про діяльність фіскальних служб максимально обмежена у публічній площині. Внутрішня безпека митної служби організує збір хабарів, керівників територіальних управлінь податкової служби арештовують за вимагання коштів з бізнесу за видачу ліцензій та розблокування податкових накладних. Зате всі послаблення для бізнесу по штрафам і перевіркам скасовані, і пропонується ще більше тиску по оподаткуванню. Так не повинно бути,” - зазначає експерт EBA Мирослав Лаба.

За його словами, потенційні річні втрати держбюджету від тіньової економіки становлять близько 400 млрд грн, з яких втрати від: контрабанди — 120−150 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі — 46−51 млрд грн, зарплат у конвертах — 70−110 млрд грн.

В ЕБА впевнені, що збільшення податків може призвести до зворотного від очікувань чиновників ефекту, а саме — до згортання бізнесу і зменшення надходжень до бюджету.

Перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова заявила, що НБУ не підтримує ініціативу щодо підвищення податку на прибуток банків до 50%. Вона вважає, що введення такого податку може призвести до проблем з капіталом двох державних банків, що поведе за собою мільярдні витрати бюджетних коштів на їх докапіталізацію.