FT: Одержимість Путіна війною в Україні позбавила його можливості бачити небезпеку всередині країни

Читать на русском

FT: Одержимість Путіна війною в Україні позбавила його можливості бачити небезпеку всередині країни

Нинішнє формулювання Росією загроз, із якими вона стикається, показує, наскільки далеко просунувся Путін від моменту консолідації влади на початку 2000-х років до нехтування відносинами з Вашингтоном, як творцем антитерористичних сил.

Російський лідер Володимир Путін хотів свого часу об’єднатися зі США в боротьбі з тероризмом, але опинився в пастці брехні та параної. Так вважає Ханна Нотте, директорка програми нерозповсюдження в Євразії в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна, про що вона пише у своїй колонці на Financial Times.

Нотте підкреслює, що для Кремля стало нормою звинувачувати в усіх внутрішніх помилках РФ Україну, тому те, що російські експерти й політики припустили, що нападники мали зв’язки з Україною, не було несподіванкою.

"Так, у жовтні (2023 року. — Ред.) Росія заявила, що антисемітські заворушення в аеропорту Махачкали в Дагестанській області були інспіровані Україною. Москва також стверджує, що Київ і Вашингтон намагаються завербувати бойовиків ІДІЛу в Збройні сили України", — нагадує експертка.

Проте, за словами аналітикині, остання риторика Росії підкреслює, наскільки глибоко Володимир Путін віддалився від США, які він колись розглядав як партнера в боротьбі з тероризмом. Однак, на думку Нотте, ще зловіснішим видається те, що подібні словесні ігри Росії можуть також сигналізувати про військову ескалацію проти України.

Риторика Кремля змінилася

Водночас, як вважає експертка, російське трактування нападу на "Крокус Сіті Хол", що стався 22 березня, багато в чому відрізняється від попередніх спроб Кремля притягнути Україну до своїх вигадок.

"По-перше, природа аргументів інша: Росія перейшла від напівправди до повної вигадки. Коли Путін на початку 2000-х років стверджував про зв’язки між чеченськими терористами й "Аль-Каїдою", він перебільшував, але не брехав відверто. Тоді "Аль-Каїда" прагнула експортувати ісламську войовничість до Центральної Азії та Росії. Зв’язки між угрупованням і Чечнею, хоча й незначні, усе ж існували", — пояснила Нотте.

Сьогодні аналітикиня вважає твердження Росії про те, що Київ і, як наслідок, США є ляльководами, які стоять за стріляниною, чистими фантазіями.

"У кількох повідомленнях ІДІЛ взяла на себе відповідальність. Вашингтон публічно попередив про такий напад два тижні тому", — уточнила вона.

І підтвердила, що Росія й раніше демонструвала схильність робити неправдиві заяви щодо України.

"Згадайте тільки необґрунтовані твердження 2022 року про те, що Київ експериментував зі смертоносною біологічною зброєю для створення "монстрів" у біолабораторіях, які фінансують США", — наголосила директорка програми.

На думку Нотте, нинішній російський дискурс, схоже, покликаний виправдати бездіяльність, а не дію. Хвалений апарат безпеки Путіна, одержимий переслідуванням оголошених ворогів держави, виявився нездатним запобігти найсмертоноснішому терористичному акту в Росії за останні 20 років.

"Якщо російська пропагандистська машина зможе переконати громадськість у тому, що злі всемогутні США зрештою несуть відповідальність за напад, будучи ляльководом, що стоїть за ІДІЛ, це представить нездатність Путіна гарантувати безпеку росіян в іншому світлі. Зрештою, Вашингтон — більш грізний ворог, ніж ІДІЛ", — зауважує аналітик.

До того ж Путін, на думку експертки, може використати подібну брехню, серед іншого, для виправдання військової ескалації проти України, особливо якщо це потребуватиме ще одного етапу мобілізації в Росії.

Нинішнє формулювання Росією загроз, із якими вона стикається, показує, як вважає директорка програми, наскільки далеко просунувся Путін від моменту консолідації влади на початку 2000-х років: від зближення з Америкою, як партнера в боротьбі з тероризмом до відмахування від її попереджень із безсердечною зневагою та параноїдальною підозрілістю, а також від проголошення єдності цілей із Вашингтоном у боротьбі з тероризмом до нехтування Вашингтоном як творцем антитерористичних сил.

"Одержимість Путіна Україною зробила його сліпим до реальних небезпек для Росії, що ховаються за кордоном і всередині країни", — підсумувала Нотте.