Український футболіст розповів, як опинився на фронті: «Приїхав підписувати контракт – потрапив до ТЦК»

Читать на русском

Український футболіст розповів, як опинився на фронті: «Приїхав підписувати контракт – потрапив до ТЦК»

Український футболіст розповів, як опинився на фронті: «Приїхав підписувати контракт – потрапив до ТЦК»

Колишній футболіст "Інгульця", "Чайки" та інших клубів Микола Стеценко, який воює у складі ЗСУ, розповів про свою мобілізацію.

За словами Стеценка, він потрапив до ТЦК, коли приїхав до Одеси підписувати контракт із клубом "Реал Фарма", повідомляє Український футбол.

«До мене просто на вулиці підійшли представники ТЦК та культурно попросили проїхати з ними до військкомату, а звідти мене вже не випустили. Я пройшов медкомісію і за два дні мене відправили до навчання. Я не дійшов кілометра до стадіону, коли мене забрали», — сказав Стеценко.

Футболіст заявив, що його могли відпустити, однак у ТЦК поставили умову, яка виявилася йому не під силу.

"Представники "Реал Фарми" хотіли мені допомогти та переконати ТЦК, що я принесу більше користі, граючи у футбол, тим більше я навіть не служив. Але військком Малиновського РТЦК В’ячеслав Кушнеров, якого потім упіймали на хабарах і через місяць звільнили, поставив фантастичну умову. Він сказав купити 4 пікапи і тоді мене відпустять. Вони коштують понад 20 тисяч доларів.Така сума була непідйомною для мене та клубу. У мене був на руках контракт із "Чайкою", але це теж не допомогло, броні у клубу немає. Ось так я опинився на службі", — розповів 28-річний футболіст-військовий.

Стеценко додав, що зараз воює на Запорізькому напрямі та розповів, яка там ситуація.

"Я п’ять тижнів пробув у навчанні у Василькові, це під Києвом. Потім мене визначили до 36-ї окремої бригади Морської Піхоти. Я там був до 15 листопада 2023 року, а потім перевівся до свого друга до 66-го окремого артилерійського дивізіону, 406-та бригада, де й служу до цього дня. Мені дуже пощастило, що я потрапив не в штурмову групу.Там набагато жорсткіше.

Були під Авдіївкою, а зараз на Запорізькому напрямі, неподалік Роботино.

Нічого хорошого, все розбито, села знищено. Ми живемо у полях, у бліндажах, у укриттях. З росіянами прямого контакту не було, бо арта стоїть трохи далі, десь за п’ять кілометрів від їхніх позицій. Але коли вони намагаються штурмувати, то ми з них працюємо. Виходить непогано. На Запорізькому напрямку дуже багато ворожих дронів, тому треба бути акуратними та часто міняти позиції. Іноді, у ясну погоду, дивишся на небо, а там літають понад десять дронів. Добре, коли туман чи дощ — за такої погоди їх не запускають. Був випадок, що дрони нас спалили, і почали х*****ь з усіх гармат: Гради, Урагани тощо. Було жорстко», — підсумував Стеценко.